о листьях

лепётывать, лепетнуть

1) (о ребёнке) лепетати, (реже лепотати), лепетнути, белькотати (-кочу, -чеш), белькотнути, жебоніти; (о листьях) лопотати (-почу, -чеш) и лопотіти (-почу, -потиш), лопотнути. [Дитинка в колисці лепече (Харківщ.). Дитина белькоче: «мамо»! (Квітка). Будемо жебоніти, як маленькі діти (Чуб. V). Листя на осиці завше лопоче (Брацлавщ.)];

2) (говорить непонятно, болтать вздор, лопотать) лепетати (- печу, -чеш) и лепетіти (-печу, -петиш) лепетнути, лопота[і]ти, лопотнути лепота[і]ти, белькотати и белькотіти (-кочу, -котиш), белькотнути. [Не тямить голова, що язик лепече (Номис). Ти чого лепетиш, як дзвоник? (Черкащ.). Гожа двохлітня дівчинка вже добре лопотіла по-німецькому (М. Лев.). Пейсах белькотав щось невиразне (М. Левиц.). Іволги з лип щось белькотали на весь садок (Мирний). «Його голос!» - белькотіла Зінька (Стор.)]. -ться - лепетатися, лопотатися, белькотатися.

* * *

1) ( говорить невнятно) белькота́ти, белькоті́ти; жебоні́ти; ( о детях) лепета́ти; ( бормотать) бубоні́ти

2) перен. лепета́ти; ( о листьях) лопота́ти, лопоті́ти

-ся

1) зажовтіти, -ся, (созревая) заполовіти. [Жито заполовіло - жнива надходять (Сл. Гр.)];

2) (о листьях осенью) почати жовкнути.

* * *

возвр. - зажелт`еться

1) (о детях) залепетати(ся), (о листьях) залопоті[а]ти. [Залопотять (листочки) стиха про щось (Васильч.)];

2) (заговорить непонятно) забелькотати (-кочу, -кочеш) и -котіти (-кочу, -котиш), залопотати, зацвенькати;

3) (заговорить быстро, скороговоркой) залепетати, задріботіти. [Ой, буде, буде! - залепетала Кайдашиха (Н.-Лев.). Я не хочу нічого знати, слухати, бачити, - задріботіла пані (М. Вовч.)].

* * *

зашарудіти, зашурхотіти, зашорошіти, зашамотіти, залопотіти, (однокр.) шамнути, шерхнути, шеберхнути, шиширхнути, шелеснути. [Миша зашаруділа. Зашамотіла сукнею. Ніщо не шерхне, ніщо не писне в степу (Мирн.). Ніщо не шамне (Сл. Гр.)].

* * *

и -ной

1) лопатневий, лопатевий;

2) (о листьях) вирізаний, лапатий, лапчастий. [Крізь чорне лапате листя лиш де-не-де мигтіла зірка (Коцюб.)].

* * *

осыпаться

1) обсипатися и сипатися, обсипатися (о мног. пообсипатися), висипатися, висипатися. [Вже грушки обсипались. Листя на дубові обсипалось. Жито сип(л)еться, об[ви]сипається];

2) (обваливаться) обсуватися, обсунутися, обвалюватися, обвалитися. [Земля в колодязі обвалилась];

3) (о тканях) об[ви]стріпуватися, обстріпатися, вистріпатися. Шерстяная материя -ется - шерстяна (вовняна) матерія вистріпується.

* * *

несов.; сов. - ос`ыпаться

1) обсипа́тися, обси́патися и пообсипа́тися, осипа́тися, оси́патися; (усеиваться чем-л.) обсіва́тися и обсі́юватися, обсі́ятися и пообсіва́тися и пообсі́юватися; ( опадать) опада́ти, опа́сти и поопада́ти и попадати; ( облетать) обліта́ти, облеті́ти и пообліта́ти

2) (о земле, песке) осипа́тися, оси́патися, обсипа́тися, обси́патися и пообсипа́тися, обсува́тися, обсу́нутися, осува́тися, осу́нутися; ( обваливаться) обва́люватися, обвали́тися и пообва́люватися

3) (падать - о листьях, зерне) обсипа́тися, обси́патися и пообсипа́тися, осипа́тися, оси́патися, несов. си́патися; ( высыпаться) висипа́тися, ви́сипатися и повисипа́тися; (несов.: о перезревшем хлебе) текти́

4) строит. (несов.) обсипа́тися, осипа́тися; обтру́шуватися; обсіва́тися, обсі́юватися; осипа́тися, обси́патися; засипа́тися; закида́тися; розкида́тися

1) (дохлый) дохлий, здохлий, (о мн.) подохлий;

2) полеглий. -ший в бою, на поле брани - полеглий у бою, на полі бою;

3) (нравственно) - см. Падший.

* * *

1) (опавший - о листьях, плодах) опа́лий; ( упавший) упа́лий

2) ( погибший в бою) поле́глий, заги́блий

3) ( о животных) здо́хлий, до́хлий

4) (побеждённый - о городе, крепости) перемо́жений

см. Падина.

* * *

см. Павший 1. -лая вода - убутна вода, (в море) відплив. -лая лошадь - здохлий кінь.

* * *

1) (о листьях, плодах) опа́лий, па́лий; упа́лий

2) ( о скоте) здо́хлий, до́хлий

I. попадати.

II. попасть

1) куда - потрапляти, потрапити, втрапляти, втрапити, попадати, попасти, впадати, впасти куди, до кого, до чого, діставатися, дістатися куди. [Скажи, дівчино, як тебе звати, щоб я потрапив до твоєї хати? (Чуб.)]. Как и откуда вы сюда -пали? - як і звідки ви сюди потрапили (втрапили)? -дём ли мы по этой дороге в город? - чи потрапимо (втрапимо) ми цією дорогою до міста? Вы -пали ко мне как раз во время, в пору - ви нагодилися (потрапили, влучили) до мене саме в час. Блуждая, странствуя -пасть куда - блукаючи забитися, прибитися куди. [Блукаючи по Україні, прибивсь якось я в Чигирин (Шевч.)]. -пасть в ров, в яму - потрапити, попасти, впасти в рівчак, в яму. -пасть в западню - попастися, впасти, вскочити в пастку (в западню). -пасть в беду, в неприятную историю в затруднительное положение, в переделку - ускочити в лихо (в біду, в халепу, у лабети, в клопіт), ушелеп(к)атися в біду, доскочити біди, (образно) в тісну діру впасти, зайти у велике галуззя. [Вскочила наша громада в халепу (Кониськ.). Ну, та й вшелепалась я оце в біду по самі вуха (Неч.-Лев.)]. -пасть в неловкое положение - опинитися на льоду, на слизькому, як у сливах, не знати на яку ступити. В такое положение, в такую историю -пал, что… - в таке (в таку халепу) вскочив, в таке вбрів, в таке клопітне убрався, що… [В таке вбралася, що ледве за рік вирнула (Г. Барв.)]. -пасть впросак - вклепатися, влізти в болото, в дурні пошитися. [Цілий вік мати на меті обережність і так вклепатися (Коцюб.)]. - пасть на каторгу, в ссылку, в Сибирь - потрапити на каторгу, на заслання, на Сибір, попастися на Сибір. -пасть в плен, в неволю - попастися, упасти(ся) в полон, в неволю. [О ліпше бути стятому впень, ніж впастись в погану неволю (Федьк.)]. -пасть под иго, под власть чью-л. - впасти (попастися) в ярмо чиє, підпасти під кого. [А селянів кілька тисяч під Москву підпало (Рудан.)]. -пасть в самый круговорот чего - потрапити, попастися в самий вир чого. Наконец-то я -пал в высшую школу - нарешті я дістався до вищої школи. - пасть в театр было не легко - дістатися (попасти) до театру не легко було. -пасть в очередь - під чергу (в ряд) прийтися. -пасть под суд - опинитися під судом, стати перед суд. -пасть к кому в милость, в немилость - підійти під ласку кому, в неласку у кого впасти. -пасть в честь, в почёт - зажити, дожитися, доскочити чести, шани, пошани, шаноби. -пасть в дьячки, в баре - попасти в дяки, вскочити в пани. [Та у дяки як-би то вам попасти (М. Вовч.). Не в такі я тепер пани вскочив (Франко)]. -пасть кому-л. в руки, в чьи-л. руки - потрапити (дістатися) кому до рук, потрапити в чиї руки и в руки до кого, впасти кому в руки. [Випадків, коли гарна й зрозуміла книга потрапляла до рук селянинові, не могло бути багато (Грінч.). Одного разу впала мені у руки книжка стара (М. Вовч.). Не пам'ятаю, коли дісталась мені до рук ця брошура (Н. Рада)]. Соринка -пала в глаз - порошинка (смітинка) вскочила в око, остючок ускочив в око. Во время этого следствия ему -пало в карман - під час цього слідства йому перепало в кешеню. -дёт ему за это - буде йому за це. Он -пал мне навстречу - він мені здибався. Как -пало, как ни -пало - як попадя, (кои-как) аби-як. Где -пало - де попадя, де припало. [Сяк так наїстися, аби-чим укритися, де попадя, в печері або в курені якому, негоду пересидіти (Єфр.). Цілу ніч шлявся, та так, де припало, там і валяється (Квітка)]. Куда -пало - куди попадя, куди трапиться, куди луча. [Поїду, куди трапиться, аби тут не зоставатися (Звин.)]. Все бросились куда -пало - всі кинулись, хто куди (як хто) втрапить (втрапив), куди хто запопав, хто куди піймав. Кому -пало - кому попадя, кому-будь, аби-кому. С кем -пало - з ким попадя, з ким припало, з ким трапиться, аби-з-ким, з ким не зарви. [З ким не зарви, все знакомі, все дружить (Свид.)]. Болтают, что только на язык -дёт (взбредёт) - мелють, що тільки на язик наскочить (наверзеться), що тільки язиком натраплять;

2) (наткнуться на кого, на что) натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, (по)трапляти, (по)трапити (гал. трафляти, трафити), налучати, налучити на кого, на що, впадати, впасти на кого, на що, набри[е]сти на кого, на що и кого, що. [Прийшли вони в село й натрапили як-раз на того діда (Гр.). Налучила царівна на скелю, проломила корабель (Гр.). Коли це набрели цигана, - веде пару коней (Манж.)]. Насилу мы -пали на дорогу - насилу (ледві) потрапили ми на дорогу, насилу (ледві) натрапили ми дорогу, набрили (зійшли) на дорогу. [Дороги хоть не знайшов, та деякі стежиночки натрапив (М. Вовч.). Дайте мені набрести на стежку (Номис)]. -пасть на надлежащий (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу - налучити (зійти) на добру путь, збігти, набристи на свою стежку, набігти (вхопити) своєї тропи. [Збилась з пантелику дівчина та й не налучить на добру путь (Мирн.). А щоб ти на добрий путь не зійшов! (Номис). От як страшенно приплатились наші вельможні предки за те, що не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи (Г. Барв.)]. -пал на медведя - натрапив (набрив) на ведмедя и ведмедя, налучив, потрапив, впав на ведмедя. [Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на чей-л. след - на чий слід спасти, натрапити, на чий слід и чийого сліду набігти, чийого сліду вхопити. Он -пал на счастливую мысль - він потрапив, натрапив на щасливу думку, йому спала щаслива думка. Зуб на зуб не -дает (у кого) - зуб з зубом не зведе (хто), зуб на зуб не налучить. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка). Тремчу, зуб на зуб не налуче (Проскурівна)];

3) в кого, во что (чем) - влучати, влучити, (по)трапляти, (по)трапити, втрапляти, втрапити (гал. трафляти, трафити), поціляти, поцілити, вцілити, (стреляя) встрелити в кого, в що (чим) и кого, що, попадати, попасти в кого в що, вицілити, добути, втяти кого в що, вліплювати, вліпити в що, лучити, получити кого и на кого. [Іван вирвав буряк і, пожбурнувши ним, влучив її просто в хустку (Коцюб.). І ось один важкий та острий камінь улучив дівчину, і полягла вона (Л. Укр.). В те трафля, в що не мірить (Франко). Ніж не потрапив куди треба і вгородився мені просто в руку (Грінч.). Стрельнув і саме в крило поцілив (Гр.). Так мене сим і вцілила в серце (Г. Барв.). Лучив ворону, а влучив корову]. -пасть в цель - влучити, вцілити в мету. Он в меня стрелял, но не -пал - він в (на) мене стріляв, але не влучив (не поцілив, не вцілив, не встрелив, не втяв). Камень -пал ему в голову - камінь влучив його (и йому) в голову. Пуля -пала в кость - куля потрапила на кістку, влучила (трафила) в кістку. -пал не в бровь, а в глаз - у самісіньке око вцілив; вгадав, як в око вліпив. Не -пасть (бросая) - прокидати, прокинути. Он бросил в меня камнем, но не -пал - він кинув на мене каменюкою, але прокинув (не влучив, не поцілив). -пал пальцем в небо - попав пальцем у небо, попав як сліпий на стежку. -пал не -пал - схибив - трафив, наосліп, на одчай душі. -пасть в тон - достроїтися до тону, узяти в лад.

* * *

1) попа́дати; (о листьях, плодах) поопада́ти; (обрушиться сверху, поопадать) поспада́ти; ( потерять устойчивость) поваля́тися

2) ( погибнуть - о скоте) поздиха́ти

3) ( упасть много раз) попа́дати

1) упуска́ти, пуска́ти

2) ( сбрасывать) скида́ти; ( опрокидывать) перекида́ти; ( сталкивать) зшто́вхувати (зшто́вхую, зшто́вхуєш); ( сбивать) збива́ти

3) ( терять) губи́ти, -блю́, -биш

4) (давать возможность упасть отделившемуся, оторвавшемуся) рони́ти, -ню́, -ниш, роня́ти; (лишаться чего-л., теряя) губи́ти, ( сбрасывая) скида́ти; (о снеге, листьях, лепестках) си́пати, -пле

5) (опускать голову, руки) опуска́ти

6) ( небрежно произносить слова) ки́дати; ( как бы невзначай) закида́ти; ( цедить) ціди́ти, -джу́, -диш; (издавать звук, звон; изредка о словах) рони́ти, роня́ти

7) ( унижать) при́нижувати, -жую, -жуєш

несов.; сов. - сверн`уть

1) згорта́ти и зго́ртувати, -тую, -туєш, згорну́ти (згорну́, зго́рнеш); (складывать - о листьях, лепестках) стуля́ти и сту́лювати, -лює, стули́ти, -лить; ( скручивать) скру́чувати, -чую, -чуєш, скрути́ти (скручу́, скру́тиш); ( свивать) звива́ти, зви́ти (зів'ю́, зів'є́ш)

2) ( в сторону) зверта́ти, зверну́ти, -ну́, -неш; скру́чувати, скрути́ти; (уклоняться, сходить с прямого пути) збо́чувати, -чую, -чуєш, збо́чити; ( поворачивать) поверта́ти, поверну́ти

3) ( менять направление разговора) зверта́ти, зверну́ти, поверта́ти, поверну́ти

4) (сов.: переложить на другого вину) зверну́ти, звали́ти, -лю́, -лиш, скла́сти (складу́, складе́ш)

5) (поворачивать - голову, шею) поверта́ти, поверну́ти; (сов.: вывихнуть) скрути́ти

6) (сов.: ударом сбить) зби́ти (зіб'ю́, зі́б'є́ш); ( челюсть) зверну́ти

7) (сов.: одолеть - о болезни) скрути́ти

8) (снимать, свинчивая) згви́нчувати, -чую, -чуєш, згвинти́ти, -нчу́, -нти́ш; ( портить вращением) скру́чувати, скрути́ти

9) сов. см. свертеть 2)

несов.; сов. - спасть

1) спада́ти и па́дати, спа́сти (спаде́) и мног. поспада́ти; (о листьях, лепестках) опада́ти, опа́сти и мног. поопада́ти; ( об уровне воды) убува́ти, убу́ти (убу́де)

2) ( уменьшаться в объёме - об опухоли) стуха́ти, сту́хнути, відтуха́ти, відту́хнути и мног. повідтуха́ти; ( стихать - о ветре) ущуха́ти, ущу́хнути

налепетать

1) (о ребёнке) налепетувати, налепетати, набелькотати, нажебоніти; (о листьях, сов.) налопотати и налопотіти чого;

2) (наговаривать непонятно, налопотать) налепетувати, налепетати и налепетіти, налопота[і]ти, набелькота[і]ти чого. -таться - налепетатися, набелькотатися и т. п.; срв. Лепетать.

пуковий, бунтиковий, (о листьях табаку) папушний; срв. Пук.